|
Za horu sonce zahoraje
Ta czornyj voron zakrakav.
Poji'hav mylyj mij na vijnu,
Ostannij raz skazav: Proszczaj!
Proszczaj, divczyno czornobryvaja,
Proszczaj, divczyno moloda,
Ja siudy bil'sze ne povernu,
Zvidsy daleka doroha!..
Neraz ja zveczora do rannia
Trymav divczynu na rukach,
Teper ja zveczora do rannia
Trymaju krisa na pleczach.
Neraz ja zveczora do rannia
Trymav divczynu v obijmach,
Teper zahrajut' marsz vojennyj,
Pidu v kasarniu, lażu spat'.
Kasarnia, ta szcze j cholodnaja...
sam sobi loże postelu;
Ne skaże meni moja myla:
Pidy, chaj tebe obijmu!
|
|
За гору сонце загоряє
Та чорний ворон закрякав.
Поїхав милий мій на війну,
Останній раз сказав: Прощай!
Прощай, дівчино чорнобривая,
Прощай, дівчино молода,
Я сюди більше не поверну,
Звідси далека дорога!..
Нераз я звечора до рання
Тримав дівчину на руках,
Тепер я звечора до рання
Тримаю кріса на плечах.
Нераз я звечора до рання
Тримав дівчину в обіймах,
Тепер заграють марш воєнний,
Піду в касарню, ляжу спать.
Касарня, та ще й холодная...
сам собі ложе постелю;
Не скаже мені моя мила:
Піди, хай тебе обійму!
|
